Країною зародження лобізму вважається США, але у дослідників і досі не склалося однозначної думки щодо точного періоду виникнення терміна «лобізм» у політичній системі США.

Саме поняття «лобізм» (lobbyism) англійського походження lobby, що в буквальному перекладі означає «коридор». В англійську мову це слово прийшло з середньовічної латини: у XVI столітті - lobia називали проходи в монастирях, а пізніше пізніше – вузькі криті галереї для прогулянок членів палати громад англійського парламенту. Ймовірно, «лобі» вже тоді мало політичне забарвлення і є припущення, що після засідань члени парламенту виходили в коридор, де їх зустрічали прохачі, зацікавлені в угодах з представниками влади.

Лобізм, як явище, виник у Сполучених Штатах одночасно з самою державою, оскільки демократична система управління сприяла швидкому становленню цього політичного інституту і з розвитком традицій слово «лобі» набуло й інших значень, наприклад:

- кулуарне вирішення політичних питань;  

- групи людей, які відстоюють приватні інтереси в органах влади;

- тиск на законодавчий процес тощо.

Імовірно, історія лобіювання  бере свій початок з президентства Улісса Гранта (1869–1877) і вестибюля готелю Willard у Вашингтоні, де він часто зупинявся. За легендою, політики, які дізналися, що президент вечорами курив сигари у вестибюлі готелю, збиралися там, щоб зустрітися з ним і вплинути на політичні рішення, яких вони прагнули. Обтяжений їхніми проханнями, президент прозвав їх «людьми з коридору» або лобістами. Деякі джерела вказують, що лобісти збиралися в Willard ще до Гранта, на межі 18 і 19 століть, коли парламентарі, які приїжджали до Вашингтона на засідання, зупинялися в цьому готелі.

За іншою версією, лобізм зародився задовго до появи готелю «Віллард», оскільки у документах штату Пенсільванія термін «лобі» в його політичному значенні зустрічається ще в 1808 році. Потім лобіювання проявляється на початку 1830-х років у штаті Огайо. На федеральному рівні, у Вашингтоні, лобісти починають працювати з 1840-х років.

Так чи інакше, лобіювання почало набирати обертів саме за адміністрації Гранта, напередодні так званого позолоченого століття. На федеральному рівні найбільш впливові лобі були зосереджені навколо залізничних субсидій і тарифу на вовну. В окремих штатах лобісти працювали в найрізноманітніших галузях – від промисловості до азартних ігор. Наприклад, Чарльз Говард з лотерейноїкомпанії штату Луїзіана активно лобіював закріплення в законодавстві штату обов'язку отримання ліцензії на продаж лотерейних квитків.

Таким чином, починаючи з середини XIX століття лобізм у США отримав статус невід'ємної політичної інституції, забезпеченої Першою поправкою до Конституції США, яка гарантує право народу звертатися до уряду з петиціями.

Поява і розвиток лобізму в інших країнах також обумовлені правом громадян на звернення до представників влади, закріпленим у всіх демократичних конституціях. У сучасних державах, заснованих на принципах демократії та ринкової економіки, застосування лобістських технологій у політиці та державному управлінні є цілком закономірним.

По-перше, виборча система формування органів державної влади багато в чому ставить їх представників у залежність від громадської думки. Принцип поділу влади, система стримувань і противаг не допускають узурпації всієї повноти влади єдиним органом. Ці передумови виключають автономність і ізольованість владних структур від громадськості і створюють взаємозалежність всіх складових демократичної системи.

По-друге, двигуном ринкової економіки є активний розвиток підприємництва і конкуренції. У таких умовах неминуча поява безлічі компаній, діяльність яких значно впливає на економічні показники, зайнятість населення та інвестиційний клімат у країні. Тому держава спирається на підприємців, зацікавлена в успішній реалізації бізнес-проектів, а отже, повинна враховувати інтереси галузей та компаній під час розробки напрямків державної політики.

Лобізм забезпечує професійне представництво суспільних інтересів та бізнес-інтересів на рівні держави, а інструменти лобізму допомагають знайти баланс у прийнятті політичних рішень при зниженні корупційних ризиків у законотворчостіта державному управлінні. У багатьох країнах лобізм став важливим демократичним інститутом, що гарантує цивілізовану взаємодію суспільства з владними структурами.

В одних країнах лобістська діяльність врегульована на законодавчому рівні, в інших лобізм існує негласно, наприклад в Австрії, Великобританії, Угорщині, Німетчина, Литві, Польщі, Франції, Словенії та Чехії -   лобістська діяльність врегульована на законодавчому рівні.

В Італії, Норвегії, Швеції, Данії - лобізм існує негласно і не зобов'язує чиновників розкривати інформацію, що стосується лобістської діяльності.

01 вересня 2025 року наша країна також долучилась до демократичного інструменту і з цієї дати починається відлік прозорого будування діалогу муж бізнесом, громадськістю та структурами влади, тож побажайте нам, Офісу лобістів, прискорити публічне адвокатування у цій новій і непростій побудові інституту лобіювання в Україні.