7 липня 2026 року старовинний і науковий Харків став центром знакової події, що визначатиме вектори розвитку вітчизняного законодавства на роки вперед. У стінах флагмана української юриспруденції відбулася офіційна зустріч лідерів правової думки та практичної аналітики. Президент Національної академії правових наук України Володимир Журавель та директор ОФІСУ ЛОБІСТІВ Ірина Шаповалова за участю в. о. головного ученого секретаря Академії Євгена Гетьмана та члена Наукової Ради ОФІСУ ЛОБІСТІВ Сергія Харитонова уклали Меморандум про партнерство та співпрацю.

Цей акт ознаменував інтелектуальне та практичне об'єднання двох вагомих інституцій, покликаних трансформувати архітектуру взаємодії між державою, бізнесом та громадянським суспільством.

Історичний ретроспектив від кулуарів Вестмінстера до прозорості Брюсселя

Щоб у повній мірі осягнути масштаб та значення цієї події, варто звернутися до витоків інституту лобіювання в Європі. Сам термін, що походить від англійського lobby (коридор, кулуари), народився в стінах британського Парламенту ще в XVII столітті, де громадяни та представники гільдій чекали на поважних лордів, аби висловити свої прохання чи захистити економічні інтереси. Проте довгий час це явище залишалося в сірій зоні політики, балансуючи між особистим впливом і закритими домовленостями. Еволюція європейської політичної культури перетворила лобізм із хаотичного кулуарного тиску на високоінтелектуальний інструмент демократії:

Німецька модель (Proporz): після Другої світової війни Німеччина однією з перших інтегрувала представників професійних спілок та асоціацій безпосередньо в процес підготовки законопроєктів через систему консультативних комітетів при Бундестазі.

Брюссельська система: сучасний Європейський Союз перетворив лобіювання на відкритий та суворо регламентований інституційний процес. Запровадження обов'язкового Реєстру прозорості (Transparency Register) в ЄС закріпило фундаментальне правило, що будь-який вплив на прийняття рішень має бути публічним, верифікованим та обґрунтованим.

 Сьогодні в Європі лобізм — це не кулуарні інтриги, а легітимне представництво інтересів громадянського суспільства та бізнесу, що базується на глибокій аналітиці, соціологічних дослідженнях та юридичній експертизі. Саме цей цивілізований шлях європейської інтеграції наразі закладається в основу української правотворчості.

Укладений у Харкові документ є глибоко обґрунтованою стратегією інтеграції європейського досвіду та вітчизняного академічного потенціалу в живі процеси державного управління. Головна мета Меморандуму полягає в акумуляції фундаментальних знань та новітніх практик для створення прозорого правового поля в Україні.

Сторони визначили такі ключові вектори довгострокової співпраці:

Гармонізація з європейським простором: імплементація високих стандартів належного врядування та адаптація брюссельських практик відкритості.

Формування нової правової культури: виведення інституту лобіювання в Україні із хибного тіньового сприйняття у площину підзвітної, високопрофесійної та суспільно корисної діяльності.

Експертно-аналітичний консенсус: поєднання глибокого теоретичного аналізу Академії з ринковою експертизою та динамікою ОФІСУ ЛОБІСТІВ.

Інструменти реалізації спільної місії

Практичне втілення ідей Меморандуму спиратиметься на широку палітру науково-дослідних та комунікаційних форматів. Сторони планують розгорнути масштабну діяльність, яка включатиме:

Фундаментальні дослідження та спільне вивчення актуальних проблем публічного управління, порівняльного правознавства та європейської лобістської практики.

Дискусійні платформи та проведення міжнародних і всеукраїнських конференцій, круглих столів та семінарів для відкритого обговорення законодавчих новел.

Експертний супровід та підготовка високофахових аналітичних матеріалів, рекомендацій та висновків до проєктів нормативно-правових актів.

Особливу увагу під час підписання було приділено викликам, які постали перед Україною в умовах воєнного стану, та завданням майбутньої відбудови країни. Учасники зустрічі одностайно підкреслили, що стійкість державних інститутів та швидкість повоєнного відновлення прямо залежать від якості та прозорості правових механізмів. Належне регулювання лобізму має стати тим тригером, який забезпечить відкритість залучення міжнародних інвестицій, унеможливить корупційні ризики та гарантує ефективність нормотворчого процесу.

Національна академія правових наук України висловлює тверде переконання, що синергія академічної мудрості та практичної енергії дозволить створити взірцеву модель правового регулювання лобіювання, зміцнить демократичні інститути та наблизить Україну до її стратегічної європейської мети.