Трансформація національного правового поля ознаменувала фундаментальну зміну парадигми у взаєминах між капіталом і владою. Повноцінний запуск Закону України «Про лобіювання» та функціонування Реєстру прозорості НАЗК впровадили в українські бізнес-процеси шляхетну європейську прозорість. Проте на практиці корпоративний сектор все ще постає перед серйозними кримінально-правовими викликами.

У витонченій атмосфері міста Одеси 21 серпня 2026 року відбувся традиційний IV Форум імені Йосипа Львовича Бронза, організований за підтримки Ради адвокатів Одеської області. У межах цієї знакової інтелектуальної платформи адвокат і лобіст Ірина Шаповалова, засновник ОФІСУ ЛОБІСТІВ, представила аналітичний погляд на ризики статті 369 Кримінального кодексу України крізь призму легалізації інституту лобізму, запропонувавши колегам проактивні стратегії захисту національного капіталу.

Сьогодні класичні інструменти захисту інтересів — будь то Government Relations, аналітичний супровід нормотворчості чи консолідація ринку — підпорядковані суворій правовій дихотомії. Держава зафіксувала безальтернативний імператив, де легітимний вплив на архітектуру нормативних актів можливий виключно через суб’єктів лобіювання, чиї імена внесені до Реєстру прозорості НАЗК.

Як наслідок, будь-яка непублічна, позбавлена суворого регламенту комунікація з представниками влади відтепер сприймається антикорупційними інституціями НАБУ та САП крізь оптику скепсису та презумпції протиправності. Межа між щирим прагненням бізнесу допомогти державі експертизою та кримінальним провадженням стала тонкою, як процесуальне лезо.

У цьому контексті адвокатська спільнота має розпізнати дві фундаментальні процесуальні пастки:

• Правоохоронна доктрина дедалі частіше використовує статтю 369 ККУ як універсальне припущення. Будь-яка усна вербальна, зафіксована під час НСРД, трактується як закінчений склад злочину з моменту висловлення наміру. Чиновник може не здійснити жодної дії, а кошти можуть не рушити з рахунків, проте для кваліфікації правопорушення склад злочину вже вважається довершеним.

• Судова практика остаточно переросла архаїчне розуміння хабаря як суто фізичного блага. Сьогодні предметом обвинувачення стають нематеріальні преференції, репутаційні послуги чи фінансування суміжних ініціатив, що конвертуються у політичний капітал службової особи.

• 

Уроки Вищого антикорупційного суду

Сучасний ландшафт практик ВАКС наочно демонструє, де завершується легітимна «турбота про галузь» і починається рафінована фабула обвинувачення:

Цифрові активи та ілюзія меценатства

Спроба загорнути фінансову взаємодію з посадовцем в інноваційну обгортку «донорської підтримки» освітньої установи через Bitcoin розбилася об безкомпромісну логіку суду. Позиція ВАКС виявилася непохитною: благодійність не терпить кулуарності та особистих гаманців чиновників. Технології блокчейну сьогодні дозволяють слідству ефективно деанонімізувати цифрові транзакції, перетворюючи конспіративний сленг на безальтернативний доказ принципу «послуга за послугу».

Завуальований гонорар успіху

Прагнення девелоперського сектору інтегрувати «вартість лояльності» у майбутні фінансові моделі під виглядом інвестиційних зобов'язань або Success Fee повністю блокується антикорупційним судом. Якщо семантичний зміст розмови свідчить про обіцянку частки в обмін на розпорядче рішення, жодні бездоганні цивільно-правові договори не здатні захистити від кримінально-правової кваліфікації.

Доктрина «прозорого сліду» проти прихованого консалтингу

Епоха неформального «правового консультування» у високих кабінетах остаточно відійшла у минуле. Угоди на аналітичні послуги, укладені з особами, пов'язаними з авторами нормативних ініціатив, деконструюються слідством за відсутності вичерпного матеріального сліду (публічних звітів, прозорої калькуляції годин). За відсутності прозорості будь-яка поява вигідної правки після непублічних зустрічей трактується як фінансування корупційного умислу.

Сьогодення вимагає від адвокатури White-Collar Crime кардинальної зміни професійної філософії — переходу від реактивного захисту на стадії висунення підозри до проактивного проектування безпеки клієнта.

Обов'язок захисту тепер — чітко диференціювати суду комунікацію бізнесу як реалізацію фундаментального права на звернення (ст. 40 Конституції України) або як участь у легітимних публічних консультаціях, які закон прямо виводить за межі лобіювання.

Корпоративному сектору необхідне суворе розділення повноважень. Внутрішній GR має право лише на моніторинг середовища, тоді як будь-яка цілеспрямована діяльність щодо зміни регуляторного поля повинна здійснюватися виключно через прозорі договори про лобіювання.

Оскільки сторона обвинувачення схильна монополізувати право на інтерпретацію змісту розмов, головною зброєю адвоката стає лінгвістична експертиза. На рівні академічної науки ми маємо доводити суду, що мовлення клієнта позбавлене імперативних кодів підкупу, а є легітимним обговоренням ринкових ризиків та законним просуванням комерційного інтересу.

«За ставленням керівництва держави до адвокатури, як через лакмусовий папірець, визначається рівень демократії в країні». Цей філософський заповіт Йосипа Львовича Бронза залишається нашим головним орієнтиром, адже саме професійна прозорість є найвищою і найжорсткішою формою захисту бізнесу, що повністю позбавляє правоохоронні органи простору для уявних інтерпретацій та маніпуляцій.

Однак виклики євроінтеграції вимагають від нас масштабнішої експансії. Саме для цього було створено ОФІС ЛОБІСТІВ — як інфраструктурний фундамент та інструмент стратегічного партнерства, що покликаний вивести українську адвокатуру та національний капітал на рівень прямих європейських стандартів.

«Масштабні професійні дискусії такого рівня не народжуються в ізоляції. Вони є результатом глибокої інституційної єдності, професійної зрілості та вірності традиціям нашої правової школи.

Я висловлюю свою найтеплішу та щиру вдячність Раді адвокатів Одеської області за бездоганну організацію IV Форуму імені Йосипа Львовича Бронза, підтримку сміливих експертних ініціатив та створення унікального простору для фахового діалогу. Одеса вкотре підтвердила статус колиски правової мудрості, а наша спільна праця заклала надійний фундамент для безпечного майбутнього українського бізнесу як вдома, так і на міжнародній авансцені. Дякую за довіру, синергію та незмінно високі стандарти нашої адвокатської родини».

— Ірина Шаповалова, засновник ОФІСУ ЛОБІСТІВ

 

Якщо ви прагнете розбудувати бездоганну систему Lobbying Compliance для вашого бізнесу або бажаєте дізнатися більше про стратегічні можливості ОФІСУ ЛОБІСТІВ, запрошуємо вас до діалогу з експертами ОФІСУ ЛОБІСТІВ.