Сучасний український бізнес остаточно перейшов рубіж, коли корпоративна юридична практика обмежувалася виключно реактивним захистом активів та номінальним дотриманням чинних норм. Сьогодні лідери ринку формують новий суспільний договір, перетворюючись із пасивних спостерігачів на проактивних архітекторів регуляторного середовища.

Важливою віхою у професійній дискусії навколо цієї трансформації стала участь Ірини Шаповалової та члена Наукової ради ОФІСУ ЛОБІСТІВ Наталії Сметаніної у масштабному міжнародному заході — X Харківському міжнародному юридичному форумі. Цей авторитетний глобальний майданчик традиційно об'єднує провідних правознавців, представників державних інституцій та міжнародних експертів для формування прогресивного правового ландшафту.

У межах форуму із доповіддю «Від правозахисту до правотворення: адвокація та лобіювання як інструменти відповідального ведення бізнесу за стандартами ООН та ОЕСР» виступила Ірина Шаповалова — лобіст, засновник Офісу лобістів, акредитований фахівець в EU Transparency Register, адвокат та керуючий партнер Адвокатського бюро «Ірини Шаповалової».

В основі презентованої концепції лежить інтеграція інструментів адвокації та легального лобіювання в загальну стратегию сталого розвитку - ESG. Справжня зрілість капіталу вимірюється здатністю бізнесу виступати інтелектуальним донором для держави, створюючи прозорі, інклюзивні та передбачувані правила гри за найвищими міжнародними стандартами.

Інституційна діяльність Офісу лобістів базується на двох фундаментальних міжнародних інструментах, які повністю нівелюють корупційну складову та практику кулуарних домовленостей:

Керівні принципи ООН з питань бізнесу і прав людини: визначають обов'язок корпоративного сектору поважати права людини. Будь-який політичний чи законодавчий вплив компанії не має права підривати ці права, а навпаки — покликаний працювати на захист інтересів суспільства та вразливих верств населення.

Керівні принципи ОЕСР для багатонаціональних підприємств: висувають безкомпромісні вимоги до прозорості та корпоративного врядування. Взаємодія бізнесу з державними органами має бути публічною, обґрунтованою та спрямованою на створення умов для чесної ринкової конкуренції.

Рік дії Закону України «Про лобіювання» чітко розмежував цивілізований інституційний вплив та кримінально карані діяння. Сьогодні Вищий антикорупційний суд (ВАКС) формує жорстку судовую практику, спрямовану на повне викорінення застарілих корупційних звичок у корпоративному секторі.

Архітектура успіху: три системні кейси легального лобізму

Як було зазначено під час міжнародного юридичного форуму, вітчизняний ринок уже продемонстрував успішні кейси, коли бізнес виступив драйвером глобальних змін у трикутнику «держава — бізнес — громадянське суспільство»:

Прозорість: Провідні інституції та асоціації не очікували регуляторного тиску, а самостійно стали співавторами Закону України «Про лобіювання». Результат — легітимізація голосу бізнесу та виконання вимог євроінтеграції.

Інклюзія: Замість точкового вирішення проблем на місцях, системні компанії під егідою Глобального договору ООН в Україні розробили та впровадили національні стандарти психосоціальної підтримки й адаптації робочих місць для ветеранів та ВПО. Це масштабний перехід від локального захисту прав до загальнодержавної соціальної політики.

 Технології: Технологічний сектор об'єднав найкращу експертизу ринку та передав уряду готові, протестовані нормативні драфти для регулювання Штучного Інтелекту, захисту великих даних (big data) та розвитку простору Дія.City. Бізнес задає темп розвитку індустрії.

Сьогодні суспільство, інвестори та міжнародні партнери висувають до корпоративного сектору прагматичні та жорстко структуровані вимоги:

Відповідність ESG-стратегії: Публічні заяви компанії про відданість цінностям сталого розвитку мають на 100% відповідати її реальній лобістській практиці. Наявність подвійних стандартів («політичне лицемірство») миттєво викривається і веде до нищівних репутаційних втрат та відтоку інвестицій.

Абсолютна відкритість: Бізнес має відкрито звітувати про свою участь у галузевих асоціаціях, бюджети лобістських кампаній та офіційні зустрічі з урядовцями. Реєстри прозорості є правовим щитом і легітимізацією голосу, а не інструментом тиску.

Належна обачність (Due Diligence): Оцінка ризиків лобістської діяльності має бути інтегрована в загальну систему захисту прав людини. Будь-яка законодавча ініціатива бізнесу повинна аналізуватися на предмет її впливу на ринкову конкуренцію та суспільний добробут.

Перехід від пасивного правозахисту до прозорого, етичного правотворення за стандартами ООН та ОЕСР — це головний маркер зрілості сучасного лідера ринку. Як зазначає Ірина Шаповалова у своїх авторських «10 заповідях лобіста»: «Впливайте так, щоб світ після вас ставав трохи кращим!». ОФІС ЛОБІСТІВ забезпечує саме такий — вишуканий, юридично бездоганний та державницький підхід до представництва ваших інтересів у найвищих кабінетах країни.